Спорт новости в Одессы
Подорожі та мода на них – продукт сучасної епохи. Як писав один культуролог: “Неможливо уявити, що дружина якого-небудь фараона поїхала б з усім почетом подорожувати куди-небудь до Вавилону”.
Але зараз літо, подорожувати стильно й модно, і мандрівники гасають світом, мов очманілі. Зрозуміло, за такого потоку переміщень трапляються казуси – шукаючи їх, оголосила опитування серед моїх фб-френдів і отримала прекрасну добірку: “якось у Римі на букінгу взяла студію з кухнею, а це була просто кухня з диваном в житловій квартирі”, “У Відні забронювала апарти за смішною ціною в центрі, виявилося, у них за прибирання + 60 євро, нормально додалося до ціни, більше, ніж у кращих варіантах”.
Ціла добірка присвячена готелям, які насправді виявлялися борделями: “Одного разу секретарка поселила нас у готель у Львові під час ділової поїздки. Хлопець, що нас зустрів, був дуже збентежений вибором і зізнався, що той готель типу елітного борделю місцевого. В готелі, щоправда, була присутня своя специфіка, але, на щастя, нас ніхто не турбував”. “Таксист тричі перепитав, чи точно мені туди, і дуже дивно подивився, коли я сказала, що “так, я по роботі тут”.
А ось “видові проблеми”: “У Венеції зняли номер, у якого вікно виходило не на вулицю, а в сусіднє приміщення, яке було рестораном. Я це з'ясував, коли відкрив вранці штори і потішив своїм голим торсом дружин десь десятьох італійців, які там снідали”. Одному мандрівникові не пощастило вже всередині готелю: “У Каппадокії забронювали видовий готель через букінг. Чудовий номер, кругле ліжко. Коли приїхали, зрозуміли, що є нюанс: просто навпроти ліжка стоїть за скляною перегородкою унітаз. Так би мовити, обличчям до обличчя. Ми хоч з чоловіком не сором'язливі, але все ж по черзі делікатно виходили з номера… Просто відвертатися не виходило: на протилежному боці висіло дзеркало, в якому ця скляна перегородка відображувалася”.
Виявляється, проблемою може бути і запах: “В Індії “забукований” номер у готелі з рестораном виявився кімнаткою в будинку місцевих. Ну ок, але, поки ходив вечеряти, господарі вирішили пофарбувати стіни, і кімнатка перетворилася на газову камеру, довелося вночі бігати шукати місце для ночівлі”. “Я жив у Брукліні в підвалі у афроамериканки, в якій на першому поверсі була перукарня, і вся витяжка від хімзавивання або ще чогось йшла до мене у підвал. Першої ночі думав, що до ранку не доживу, легені згорять. Але якось звик”.
Українські провінційні реалії і жлобство завдають не меншого болю: “Відіграли концерт, повертаємося в готель – у трикімнатному люксі артистки, у “вітальні”, на столі залишки молодецького бенкету! Портьє немає, єдина знайдена в будівлі прибиральниця розповіла про те, що це господиня готелю зі своїми гостями святкувала День міста, а де ж ще, в готелі ні бару, ні ресторану немає”.
“Ще влітку я забронювала гестхаус – 75 баксів за 3 дні. Через пів року отримуємо лист від господині, що вартість номера становить 500 доларів за 3 дні. 500 баксів. Буковель. Гестхаус в Яблуниці з мінімальними зручностями. За ціною перельоту і проживання в Афінах. У 6,5 разів дорожче вказаної ціни. За умови раннього бронювання за ці гроші можна на чотирьох горнолижку у Франції отримати. На тиждень, з підйомником за 20 метрів від готелю і 240 км трас”.
Зрозуміло, здається, що всіх казусів, зазначених вище, можна було б уникнути, якщо читати відгуки перед бронюванням. Ха-ха! Як і більшість мандрівників, я теж читаю відгуки, перш ніж бронювати місце ночівлі.
Більше про: Блог Христини Абрамовської
І знаєте, які основні висновки я зробила? Перше: відгуки майже ніколи не показують реальної картини. І друге: чим вищий клас готелю, тим більше невдоволених. Читаємо відгуки на п'ятизірковий готель в центрі міста: “Немає цілодобового обслуговування в номерах”; “вода була недостатньо холодна”; “поганий вай-фай”; “жалюгідний мінібар”.
Відгуки про готель на околиці міста зі страшними номерами і підлогами, що риплять: “Нормальний номер за ці гроші”; “непоганий сніданок”; “трохи гамірно, зате гарний краєвид з вікна”; “привітний персонал, готовий виконати будь-яку примху”.
На останньому зупинюся докладніше: якщо у відгуках перш за все згадується чуйність і привітність персоналу, значить, сам готель – рідкісний трешак. У хороших (читай – дорогих) готелях, як я згадувала вище, нічого про персонал не пишуть. Він за замовчуванням хороший або дарма не метушиться. Коли готель більше нагадує нічліжку, працюють там самі господарі, дефілюючи топлес або в тому ж халаті щодня, звукоізоляції нуль, а гарячої води немає в принципі – персонал зазвичай дуже привітний, щоб пом'якшити погане враження від місця. Вони розпитають вас про нелегке життя в дорозі, похвалять дитину за ввічливість і принесуть попільничку ще до того, як ви вирішите закурити, підкладуть подушечку на вулиці і дозволять використовувати кухню (бо їжу вам, туристикам, готувати нікому, бар давно зачинений, ха-ха-ха).
Після цього вам незручно буде залишити на “букінг.ком” правдивий відгук в стилі: “Готель на вигляд як бордель, тхне, як бордель, і, в принципі, це й є бордель”; “в номері немає кондиціонера, відчиняється маленька кватирка і нічим дихати”; “мерзенна побутова хімія, яку вони використовують для прибирання, нагадує про черево Парижа. Я не Гренуй, але була на межі бажання вбивати”; “ніде в описі готелю не зазначено, що, в принципі, готель розташований на окружній дорозі, праворуч від нього – шиномонтаж, зліва – розвал-сходження, напроти – кладовище, і повз безперервно гуркочуть фури”.
Так і процвітають жахливі готелі зі сміттям в номерах, туалетами, які приперті до ліжок, мальовничими краєвидами на унітаз, сміттєві контейнери і без звукоізоляції.
источник: tsn.ua
SEO продвижение в Одессе
