Саддам Хусейн – перший президент, якого стратили в ХХІ столітті

У 2003 Сполучені Штати скликали “хрестовий похід” проти Іраку, точніше проти режиму Саддама Хусейна. Вашингтон визнав його небезпечним для світу через ніби то наявність зброї масового ураження.

За 3 тижні іракська армія була розбита і почалося полювання за багаторічним повелителем Іраку. Щоб вийти на його слід, склали список із майже 2 тисяч людей з найближчого оточення. Хтось із них мав знати, де ховається колишній шеф.

За даними розвідки диктатор знаходився на своїй малій батьківщині в районі Тікриту. Коли в жовтні на тутешньому КПП затримали кількох іракців з 2 мільйонами доларів на руках – це лише підтвердило здогадки, що повалений президент десь поруч.

Американська військова адміністрація нервувала. Після того, як формально режим Саддама Хусейна був повалений, минуло більше 200 днів. Та окуповані території залишалися неспокійними. В хід проти нової влади пішли теракти. А спротив змінам підсилювало сподівання, що поки Саддам не впійманий, він знайде спосіб повернутися.

Читайте також: 25-річну епоху правління “червоного імператора” Чаушеску обірвала Революція

Удача посміхнулася американцям в грудні. Вони затримали одного із екс-посадовців спец-служб, далекого родича Саддама, якого з часом вдалося розговорити і змусити тицьнути по карті.

Група захоплення складалася із 600 бійців. Їх прикривали вертольоти і танки. В Багдаді була 8 вечора, коли за 200 км від іракської столиці почалися синхронні обшуки кількох будинків. Спочатку нічого надзвичайного там не знайшли.

Мисливці готові були “повертатися додому з пустими руками”, але в їх поле зору потрапили двоє чоловіків, які помітно нервували і намагалися втекти з оточеної території. Після затримання з’ясувалося, що в руках крупна здобич. Один із них особистий кухар, а інший – колишній водій президента.

Крім того військових здивували окремі деталі, виявлені під час огляду будинків. Книги на полицях. На холодильнику імпортне мило, шампунь і парфуми. В коморі упаковки меду і шоколаду, ківі, консервоване м’ясо, англійський чай і апельсиновий джем. Хто в цьому селі міг мати такі вишукані смаки?

А потім в землі знайшли замаскований підземний хід. І коли один із солдатів приготував гранату, щоб кинути її всередину, в проході з’явилися підняті вгору руки. З під землі показався бородатий старигань, в якому важко було впізнати всесильного правителя Іраку.

Незважаючи на ніч у США, телефонним дзвінком розбудили тодішнього президента Америки Джрджа Буша, який також не забарився оголосити своїм виборцям про результат іракської кампанії.

Саддама Хусейна помістили у багдадську тюрму Ар Ридванія, раніше забиту політв’язнями. Диктатора допитували іноді по 12 годин. Він мав статус звичайного в’язня, сам прибирав свою камеру. На стіні повісив фото синів Удея і Хусейна, які загинули і не здалися американцям. Щоб принизити в’язня, конвоїри додали між ними портрет переможця – Джорджа Буша.

Читайте також: Кінець правління Сталіна

Саддам багато часу проводив з Кораном, згадуючи часи, коли він був при владі і коли впродовж 3-х років здавав кров, якою як чорнилом виписували тексти унікального примірника священної книги. Полегшували час за гратами – давні звички. Куріння сигар, які передавали в ар-Ридванію родичі і догляд за квітами. Він був доволі сентиментальним, любив рослини. При його палацах були пишні сади, деякі рослини він доглядав особисто. Але в тюрмі його око могли радувати лише кілька вуличних бур’янів.

Трибунал над Саддамом Хусейном перетворився у реаліті-шоу, яке показували на увесь світ. Трансляція велася із запізненням на 20 хвилин, щоб вирізати деталі, які можуть вплинути на слідство, або простіше кажучи не призначені для вух звичайного глядача.

Головували в суді представники курдів. У них були свої рахунки із Хусейном. Саддам в крові топив бунти їх народу, які розвалювали Ірак, як державу. Тож в яку сторону хилився суд зрозуміло. Сам Саддам використав лаву підсудних для останнього меседжа.

Допомагала йому в суді група міжнародних адвокатів на чолі із американським екс-міністром юстиції Ремсі Кларком. Але Саддам часто особисто брав слово і це закінчувалося сваркою з суддями. Вони впевнено відправляли “колишнього гонителя” на “той світ”. Навіть коли міжнародні правозахисні організації заявили про порушення прав обвинувачених, на хід трибуналу це не вплинуло.

Читайте також: Останні дні правління Адольфа Гітлера

Першим епізодом процесу була масова різанина в шиїтському селищі аль-Дуджейль в 1982 році. Після невдалого замаху на президента іракські спец-служби перебили там 148 жителів села включно з жінками і дітьми. Потім, пригадали Саддаму страту майже 8 тисяч представників племені Барзан в 1983 і застосування хімічної зброї проти курдів в Халабджі у 88.

Серед звинувачень була справа вторгнення в Кувейт у 90-му, знищення опозиційних громадських рухів і політичних опонентів, і злочини проти людства, такі як геноцид шиїтів та курдів.

Винесення вироку колишній всесильний правитель Іраку зустрів новою перепалкою з суддею. За 3 роки трибуналу він вже змирився з тим, що його суд – це, фактично, розправа, помста від шиїтів і курдів за роки золотого правління. Але як військовий він вимагав розстрілу. Однак тепер переслідувані раніше курди його не чули. На зло “сонцеликому” – його засудили до повішання. Для гордого араба це було останнє приниження на порозі могили.

Нові господарі Іраку зробили все щоб перетворити його останні години на пекло. Його дорога на ешафот почалася у святковий день початку Курбан-Байраму – головного мусульманського свята. Він виглядав пригніченим, але спокійним і не намагався чинити опору. Йому не дали останнього слова, опору з під ніг вибили, не давши можливості договорити шахаду – ісламський символ віри, який за традицією кожен має проголосити перед смертю.

Читайте також: Іді Амін Дада – автор одного з найжорстокіших тоталітарних режимів

Такою була ціна за 24 роки правління. Впродовж цього періоду режим Саддама Хусейна знищив майже 250 тисяч людей.