Спорт новости в ОдессыСенсаційне відкриття, зроблене німецькими вченими напередодні початку Другої світової війни про розщеплення урану, не на жарт розхвилювало американських фізиків. У серпні 1939 року вони склали так званий лист Ейнштейна до президента Рузвельта, в якому писали про попередження щодо можливої розробки Німеччиною надзвичайно потужної бомби нового типу.
Вчені закликали уряд США забезпечити накопичення запасів уранової руди й фінансування досліджень фізиків в галузі ланцюгових ядерних реакцій. Цей лист був підписаний Альбертом Ейнштейном і доставлений президенту, який своєю чергою розпорядився розпочати дослідження.
Читайте також: Одна історія. Як СРСР і США несподівано зупинилися за крок до ядерної війни
Невдовзі члени комітету доповіли Рузвельту про результати роботи. Вони стверджували, що використання урану дозволить створити зброю руйнівної сили, яка перевершуватиме будь-яку досі відому зброю масового ураження. Відтак, у вересні 1942 року, розпочалася програма розробки ядерної зброї під кодовою назвою “Мангеттенський проект”, результати якої невдовзі поклали край Другій світовій війні.
Керував розробкою ядерної зброї Роберт Оппенгеймер
Цей проект об’єднав вчених зі США, Європи, Великобританії та Канади. До міжнародного колективу було залучено близько 129 тисяч службовців, 5600 з них були військовими. А основними дослідженнями, як теоретичними, так і експериментальними, керував американський фізик-теоретик, професор Каліфорнійського університету в Берклі – Роберт Оппенгеймер.
Перший штучний ядерний вибух був здійснений 16 липня 1945 року поблизу міста Аламагордо, штату Нью-Мексико. Оппенгеймер дав назву цій бомбі – “Трініті”. Згодом знаменитий фізик розповів, про що він думав, спостерігаючи за вибухом.
Ми знали, що світ вже не буде таким як раніше. Декілька людей сміялися, декілька людей плакали, але більшість – мовчали. Я згадав рядки з однієї книги індуїзму: “Я – Смерть, великий руйнівник світів, що несе загибель всього живого”,
– говорив Оппенгеймер.
Томас Фаррел, генерал, який був присутній на полігоні в бункері разом із Оппенгеймером, під час випробування згадував: “Доктор Оппенгеймер ставав все більш напруженим. Він важко дихав. Щоб втриматися на ногах тримався за перило. Кілька останніх секунд він дивився прямо, а коли коментатор крикнув: “Зараз!”, після якого пролунало глухе ревіння вибуху, його обличчя розслабилося і набуло глибокого спокою”.
Після вдалого випробування “Мангеттенський проект” був націлений на закінчення війни. Наступну уранову бомбу, що отримала назву “Малюк” було скинуто на японське місто Хіросіма 6 серпня 1945 року, а ще одну – плутонієву – під назвою “Товстун” 9 серпня – на Нагасакі.
Читайте також: Одна історія. Найважливіші моменти життя легендарного Стівена Хокінга
“Мангеттенський проект” був у пріоритеті для уряду США. На його втілення виділили величезні ресурси. Проект розпочинався із бюджетом у шість тисяч доларів, який за п’ять років збільшився до двох мільярдів.
Заявлена мета масштабного проекту була досягнута: американський уряд випередив Німеччину у винайденні ядерної зброї, забезпечивши деескалацію військового конфлікту, проте ціну за це було заплачено неймовірно велику. Професора Оппенгеймера до кінця життя мучили серйозні сумніви щодо винаходу його команди, і усвідомлення того, що його руки в крові.
Більше про розробки ядерних бомб – дивіться в програмі “Одна історія”.
источник: 24tv.ua
SEO продвижение в Одессе
