Спорт новости в Одессы
Українські чиновники останнім часом б’ють рекорди за відвідуваністю Вашингтона та спілкуванню з американськими партнерами. Про це ТСН розповів Надзвичайний і Повноважний посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий. Чи не втомились США від частих гостей та яке місце українське питання посідає у порядку денному американської влади, читайте в інтерв’ю:
– Багато зараз розмов про те, що Штати втомилися від України, що увага змістилася на інші зовнішньополітичні питання. Як на ваш погляд, чи змінилося ставлення американської еліти до України?
– Я можу сказати, і це факт, що рівень відносин України і Сполучених Штатів зараз найвищий за весь час двосторонніх взаємовідносин наших країн. І це стосується і політичного рівня, особливо рівня взаємодії в сфері безпеки і оборони. Мабуть, усі знають, що ми фактично перейшли на новий рівень співпраці, отримавши нові системи озброєнь – протитанкові системи – і це довіра. Це довіра, це зміна підходу до України. Тобто якщо говорити про три роки тому і зараз – то зміни очевидні, і вони говорять про стратегічний характер відносин.
Якщо говорити щодо останніх місяців, то, звичайно, є більше активності українських політиків, які приїжджають дуже часто до Вашингтона: показати себе, запропонувати себе, мабуть, на майбутню президентську і парламентську кампанію, і є певна втома, це я можу підтвердити, офіційних структур Сполучених Штатів – і в Конгресі, і у виконавчих структурах від кількості таких приїздів.
Але нічого, для нас це важливо, аби про Україну було більше різних думок і реальна картина наших успіхів і проблем. Як приклад – буквально два тижні тому у нас тут одночасно було десь 60 представників України – офіційних, з політичних сил, 7 чи 8 делегацій. Поки що на сьогодні рекорд посольства – одночасно 94 представники України.
Зараз ми боремося за фокус уваги до України і в цьому плані очевидно, що є питання, на яких концентрується увага і президента Сполучених Штатів, і Конгресу – це і Північна Корея, і питання Близького Сходу, але навіть у цих умовах можу констатувати, що ми перебуваємо сьогодні в десятці, Топ-10 уваги всіх структур Сполучених Штатів.
– А стільки політиків, скільки сюди зараз їде з України – це звична справа для всіх країн?
– Кількісно ми, думаю, серед першої п'ятірки за інтенсивністю відвідувань Сполучених Штатів. І пов’язано це не тільки з двосторонніми відносинами, це пов’язано ще з тим, що у Вашингтоні розташовані міжнародні структури – МВФ, Світовий банк – ця частина роботи також ведеться. І ще до того всього – посольство займається більш як двадцятьма країнами Карибського басейну, з якими ми постійно підтримуємо відносини. Крім того – є робота з американськими експертами, юридичними компаніями за нашими судовими справами в міжнародних судах.
– Ви згадали про МВФ, який вже рік не дає нам наступного траншу. Це пов’язано передовсім із невиконаними українськими зобов’язаннями, зокрема, гальмуванням ухвалення закону про антикорупційний суд. Що ви чуєте зараз від наших американських партнерів з цього приводу?
– Американська сторона дійсно наголошує на тому, що співпраця з Міжнародним валютним фондом важлива з точки зору забезпечення реформ і сигналу інвесторам. Наскільки я знаю – і цю інформацію я також тут передаю – президент України налаштований, уряд України налаштований на динамічний розвиток, тому звичайно програма Міжнародного валютного фонду для нас зараз важлива. Але на цьому ми не обмежуємо взаємодію. Якщо говорити про антикорупційні дії, боротьба з корупцією не обмежується тільки покаранням. Так, дуже важлива складова діалогу про механізм правоохоронних структур, які діють проти корупціонерів, діяльність НАБУ, антикорупційний суд, але, крім того, у мене за останній тиждень було три зустрічі з великими інвесторами, які погоджуються з нашою позицією, це спільна позиція: чим більше буде американського бізнесу з новими прозорими правилами – тим менше буде корупції, тим менше буде умов для неї. Треба створювати відповідні умови і в цьому плані у нас є успіх, зараз приходять американські компанії, і я бачу перспективу в найближчі місяці.
– А розкажіть детальніше, що це за компанії, зацікавлені в Україні?
– Нещодавно домовлялися з General Electric Transportation – локомотиви. Тепер працюємо, щоби зайшли на наш ринок виробники і створили окремий сегмент перевезень в Україні. Є багато американських компаній сільськогосподарського спрямування, які зацікавлені в цьому. У нас є співпраця в ракетно-космічній сфері, сподіваємось, буквально наступного тижня зробимо наступний запуск нашого спільного проекту “Антарес” (ред: ракета-носій, для якої українське КБ “Південне” розробляє та контролює виготовлення на заводі “Південмаш” ємностей для палива, баків високого тиску, системи подавання пального та іншого пов'язаного з ними обладнання), є спільна взаємодія у військово-технічній сфері, розмовляємо про постачання і вугілля замість російського зі Сполучених Штатів, є ще можливості замінити товари, що були російськими на більш прозоре та контрольоване постачання зі США. Є проекти в енергетичній сфері – Westinghouse, Holtec і це безпрецедентні речі, якщо це здійсниться, зокрема, угода про виробництво малих ядерних реакторів в Україні для всього світу – це проекти на мільярди.
– І коли ми можемо чекати на такі угоди?
– Я ніколи не хочу говорити про терміни, для нас краще, звісно, якомога швидше – тому що вікно можливостей зараз, до виборів в Україні, до проміжних виборів (ред.: до Конгресу, 6 листопада 2018) у США, тому що все-таки політичний ландшафт важливий. І дуже багато є під час політичних перегонів загальних фраз, але в нас (ред.: посольства) немає на це можливості, ми працюємо конкретно і мушу сказати, що інвестор американський приходить, інтерес є, і це – нове. В Україну повірили, якщо інвестор іде з великими проектами – значить, у тому числі вірять, що у нас є всі можливості відновити територіальну цілісність, суверенітет, мир. І це найкращий сигнал, який я зараз чую тут, в Америці.
– Відколи ж американський інвестор у нас повірив, з чого починати відлік?
– Я думаю, ситуація серйозно змінилася десь після візиту президента Порошенка минулорічного до Сполучених Штатів, зустрічі з президентом Трампом (ред.: червень 2017), з ключовими міністрами, які займаються і торгівлею, і енергетикою, візитів відповідних до України, і от після цього у нас уже є результат: в 1,6 раза збільшився товарообіг між нашими країнами. Усе більше залежить від нашої активності, в тому числі бюрократичної, ніж від умов. Часто кажуть, що не створені всі умови для бізнесу, але насправді умови ніколи не будуть ідеальними. Але те, що є зміни, те, що є кардинальні зміни в створенні середовища для того, щоб бізнес працював у країні, всі визнають. Коли я чую в Україні тільки “зрада”, “все пропало” – то це не так. Американці оцінюють зовсім не так. І їхні критичні оцінки відрізняються від наших. У них критичні оцінки – заохочувальні, для того, щоб Україна стала успішною. Вони хочуть бачити, як і ми, успішну Україну, яка може потім своїм прикладом показати всьому регіону, як розвиватись за іншою моделлю, не пострадянською. Попри те, що багато говорили про “зниження уваги” – допомога найбільша в цьому році, 620 мільйонів доларів, і це тільки пряма допомога, безповоротна, реальний внесок американських платників податків. Але водночас американці мають і зворотний ефект, якщо говорити щодо програм безпеки, ми їх також навчаємо, хоча це їхня програма навчань для наших військових, але гібридна війна, професійний досвід наших воїнів, це все дає результат для американців. В економіці ж ми відкрили дорогу з двостороннім рухом. Наголошую, двостороннім, хоча від нашого експорту ми ще ефекту не отримали. Тут є певні бар'єри, певне ставлення нової адміністрації Білого дому – вона більше захищає внутрішнього виробника. Ринок дуже конкурентний, не так просто виходити сюди. Але ставлення до Росії зараз змінилося, її сприймають як дуже непередбачувану країну – а отже з’являються ніші, які треба заповнювати.
– Ви кажете про Росію, про зміну ставлення до неї – але на кінофестивалі Tribeca в Нью-Йорку одну з короткометражних номінацій виграла стрічка з Захаром Прилепіним у головній ролі (ред.: формулювання жюрі: “гуманізація війни дивовижним та дієвим способом”. Як так взагалі могло вийти?
– Нагадаю вам, тут у номінації на “Оскар” був наш фільм “Зима у вогні”, є дуже успішний показ, ми це робили в Конгресі, до “Кіборгів”, була величезна увага і конгресменів, і сенаторів, і американців. Буквально минулого тижня у Вашингтоні – і зараз триває турне – в нас показували “Невидимий батальйон” – це жінки, що прийшли з передової і розповідали в фільмі про свій досвід. Це, до речі, також викликає дуже велику увагу – персональні історії, особливо жінок, це нове абсолютно, жінка на війні. Незвично не тільки для нас, але й у багатьох країнах. Я б не сказав, що цей єдиний проект привертає увагу. Ми звичайно звернули увагу, працюємо над цим, пояснюємо ситуацію – не тільки ми, тут є велика українська діаспора, і я вдячний за те, що українці, зокрема, організації українські, працюють активно, але і Росія також працює. Методом так званої “м’якої сили”, але насправді інформаційно-пропагандистської роботи проводиться дуже багато. Тому в цьому плані ми тут є дійсно конкурентами. Не скажу про війну, але протистояння триває і тут.
– Бачу багато фейків, які постійно з’являються, пов’язані з Америкою, і ви як перша особа змушені їх відбивати, спростовувати – відчуваєте, що це централізована робота, чи йдеться про поодинокі, не пов`язані системно проекти?
– Я знаю, і це не приховується, скільки грошей виділяється в Міністерстві закордонних справ Росії на таку роботу в США і це одна частина – інформаційна, культурна робота. Але є й інша частина: спеціальні операції. Ми також їх тут бачимо. Росія веде спеціальні операції на території Сполучених Штатів в контексті роботи пропагандистської. По-перше, постійні дзвінки від імені посадовців України американським конгресменам, сенаторам. Так звані “пранкери”, хоча пранк – це м’яке слово для цього, насправді йдеться про серйозні речі. Є заяви, якщо пам’ятаєте, нещодавно наша делегація, що займається космічною сферою, була в Колорадо і тут же видали сигнал, що там хтось заарештований, посол вже виїхав…
– Так, начебто у зв’язку з передаванням технологій Північній Кореї. Мене особисто просили перевірити цю інформацію.
– Так, і це брехня абсолютна. І це не просто було повідомлення, це були сплановані дії – одразу пішли запити в Білий дім, в державний департамент. І ми звичайно все це пояснюємо швидко. А мета – просто облити брудом Україну, показати нашу неспроможність. А ми навпаки, демонструємо, що успішні – успішні на фронті, в розвитку країни, в протидії цій агресії. І тому в нас зараз ще одна тема – реагування на кіберзагрози і на такі інформаційні удари. В Конгресі є підтримка, пройшов уже Палату представників і зараз внесений на розгляд Сенату закон про допомогу Україні в протидії кібератакам. Там є кошти, там є програми та напрями. Зараз ми готові до цього набагато більше ніж раніше.
– З місцевих і українських джерел мені відомо про розмови щодо подальших американських санкцій вже не проти росіян, а проти українців, причому – чинних політиків. Ви чули про такі розмови?
– Стосовно санкцій: по-перше, вже багато пакетів санкцій проти Росії, там сподівалися на те, що це закінчиться, але сподівання не виправдались. Тобто позиція адміністрації Білого дому, позиція Конгресу і Держдепу, Мінфіну – єдина. Стосовно санкцій проти українців чи українських компаній – я знаю, що такі дискусії вже ведуться десь півтора року, мабуть. І в основному привозять ці ідеї з пропозиціями таких санкцій до Вашингтона українські політики. Я знаю їх поіменно, вони публічно про це говорили. Наскільки це допоможе в Україні – діям чи тиску – я не знаю, тут у кожного може бути своя думка. Але от наскільки це зашкодить тут – я знаю. Якщо поставити зараз українських представників будь-яких в один ряд із санкціями проти Росії – це буде розмивати ситуацію, створить додаткові проблеми. Адже не можуть всі американські політики займатися тільки Україною чи тільки Росією, часто під час голосувань у Конгресі є потреба у великій роботі, в тому числі моїй. В мене за рік буває по 60-70 зустрічей з конгресменами, ще під час приїзду делегацій додається кілька десятків, крім того, ми розповсюджуємо інформацію про реформи, про ситуацію в Україні – таким чином половину Конгресу ми точно охоплюємо. Але це не значить, що ми спроможні охоплювати всіх і постійно, тому ця боротьба іде. І якщо хтось хоче використати майданчик Вашингтона зі своєю політичною метою – принаймні, хоча б у сфері безпеки, оборони країни – не повинно бути різних позицій. У мене підхід такий: якщо хтось приїжджає сюди із наших відомих у телевізорі політиків і говорить, що не треба давати Україні зброю, не давайте Україні джавелінів, і потім вдома розказує, що за це боровся – це неправда. Ось це – погана позиція. Під час агресії країна повинна в цьому напрямку об’єднуватися. Питання реформ, боротьби з корупцією – це те, що можна вирішувати.
Спілкувалась кореспондент ТСН Яна Слєсарчук
источник: tsn.ua
SEO продвижение в Одессе
