Тільки після нападу Росії почались перші спроби сформувати державну гуманітарну політику. Одними з таких дій були мовні квоти на радіо та телебаченні. Їх введення викликало гострі суперечки, проте вже сьогодні багато медійників змінюють свою точку зору.
“Я завжди був проти квотування, як інструменту розвитку, але це працює”, – про це заявив радник президента з гуманітарної політики та медіаменеджер Володимир Бородянський у програмі “Незалежність. Як це було”.
Читайте також: Закон про мову: хто та де муситиме говорити українською
Медіаменеджер розповів, що він визнає факт спрацювання мовних квот в Україні. Також він вважає, що це на сьогодні це виявилося ефективним механізмом розвитку української мови
Є дуже яскравий приклад – закордонне кіно, яке в кінотеатрах повинно бути українською мовою. Сьогодні якість українського перекладу – вона неймовірна. Це окреме аудіолітературне мистецтво. Так, як українці сьогодні працюють з перекладами кіно – це фантастична робота. Це спрацювало,
– повідомив Володимир Бородянський.
“В тому ж числі спрацювали й квоти на радіо. Звісно, не тільки це, адже це багатофакторна модель. Але все разом воно спрацювало не те, що сьогодні ми маємо більше виконавців, які звучать в просторі, ніж це було п’ять років тому”, – додав Бородянський.
Як суспільство бачить “мовне питання” / Інфографіка 24 каналу
Також журналіст Андрій Куликов додав, що найдієвішим способом є не заборона, а творення альтернативного продукту, який відволікатиме увагу глядачів. В цьому сенсі, коли сперечаються про квоти, то забувають, що це насправді не обмежувальний, а заохочувальний метод. Питання в тому, як його подати, адже він спрямований не на те, щоб зменшити кількість російського в ефірі, а щоб збільшити кількість українського.
“Питання в тому, що коли в нас є 90% або навіть 60% якісної української музики, тоді нам не страшні й 40% будь-якої іншої. Якщо ми зробимо якісні фільми та програми чи інтерв’ю, то є всі шанси сподіватися, що люди звернуть увагу на це на російських каналах. А ми йдемо найпростішим способом – “обрубуємо” доступ, але ж якщо цю порожнечу не заповнити чимось іншим, то це не дасть істотних наслідків”, – підсумував Куликов.
25 квітня Верховна Рада прийняла закон, який має забезпечити функціонування української мови як державної.
Що означає новий закон про мову – інфографіка
источник: 24tv.ua