Огульна критика судів завдала великої шкоди державі та правосуддю. Раніше громадська думка про суди формувалася враженнями тих, хто брав участь у судових процесах. Залежно від того, виграли вони справу чи програли її, коливалась і їхня оцінка. Виграв справу – думка була позитивна. Програв справу – негатив.
Після того, як огульну критику розпочали проплачені правдоруби, в негативну оцінку судів були втягнуті й ті, хто ніколи у судах не був. До того ж з'явилися посередники, які казали клієнту: для того, щоб суддя був лояльним, потрібно дві тисячі доларів, а щоб прокурор був не такий суворий, треба і йому дати тисячу доларів, а на експертизу ще 10 тисяч…
І особа, яка платила, навіть не уявляла, що суддя і не знає, що під нього взяли гроші.
Але в сукупності все це створило кумулятивний ефект і суспільство, виборці були дезорієнтовані щодо масштабів корупції у судах. І не тільки у судах. В той час, як інші країни приховують у себе масштаби корупції, ми хизуємося ними, значно перебільшуючи їх у судовій системі.
Це заважає суспільству вжити заходів, адекватних реальному стану речей, і є предметом масштабних політичних спекуляцій.
Необхідно враховувати і ще одну особливість правосуддя, яку в нас багато хто не розуміє. І суспільство, і президент вимагають від судів справедливості. У кожного справедливість своя.
Відомий український вчений, Валерій Гмирко, пославшись на американського адвоката Алана Дершовіца, наголошує: якщо вам потрібна справедливість, не звертайтеся до системи кримінального правосуддя. Там цим не займаються. Завдання кримінального правосуддя не в тому, щоб добитися справедливості, а в тому, щоб досягнути юридично коректного результату, заснованого на законі та принципі верховенства права. І, якщо суспільство переконане у винуватості людини і вже винесло свій вирок, але до суду не було подано достатніх доказів вини, людина має бути виправдана. Інакше це буде розправа.
І ось із цим ні політики, ні натовп ніяк не можуть змиритися. Вони вимагають розправи з тими, кого вони визнали винними завдяки телебаченню й інтернету. То, може, нам ввести суд Лінча? Можна буде обійтися без суддів і адвокатів. Подумаєш, кількасот невинних будуть спалені на вогнищі. Зате, яка економія…
источник: racurs.ua